![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
(no subject)
Sunday, 11 May 2014 14:30Чому мене дратують дупосидні, які весь час ридають через те, що їхні заклики до любові, прощення, некоєння зла не дають жодного результату (бо ж, звісно, людішки погані, ага).
Вони проповідують ніяку не любов, вони проповідують бездіяльність. У них є егоцентрична, дитяча за походженням ілюзія, що якщо вони самі безпосередньо не будуть коїти явного зла, то зла в світі не стане. Адже світ, звісно, складається з них самих та із схожих на них людей. Треба просто _нічого не робити_, і все буде добре.
Вони нічого не роблять, вони так щиро переконують інших теж нічого не робити, сидіти рівненько та усіх "любити", а добре все не стає та не стає, яка біда.
Вони не враховують. що а) зло існує незалежно від них та їхніх бажань; б) любов - це дієслово. Неможливо протистояти злу бездіяльністю, можна лише дією. Але тоді не вийде підтримувати таке безхмарне уявлення про себе, чудового, бо не помилитися та не забруднити руки можна лише завдяки цілковитій бездіяльності. Діяльність будь-якої навіть святої людини приносить не лише добрі, але й гіркі плоди.
Я їм, тим егоцентричним лицемірам навіть співчуваю, адже їх розпач буває щирим, а їхня біль - справжньою.
Але дуже небезпечно вважати ті пусті розмови проявом якоісь там мудрості чи доброти.
Вони проповідують ніяку не любов, вони проповідують бездіяльність. У них є егоцентрична, дитяча за походженням ілюзія, що якщо вони самі безпосередньо не будуть коїти явного зла, то зла в світі не стане. Адже світ, звісно, складається з них самих та із схожих на них людей. Треба просто _нічого не робити_, і все буде добре.
Вони нічого не роблять, вони так щиро переконують інших теж нічого не робити, сидіти рівненько та усіх "любити", а добре все не стає та не стає, яка біда.
Вони не враховують. що а) зло існує незалежно від них та їхніх бажань; б) любов - це дієслово. Неможливо протистояти злу бездіяльністю, можна лише дією. Але тоді не вийде підтримувати таке безхмарне уявлення про себе, чудового, бо не помилитися та не забруднити руки можна лише завдяки цілковитій бездіяльності. Діяльність будь-якої навіть святої людини приносить не лише добрі, але й гіркі плоди.
Я їм, тим егоцентричним лицемірам навіть співчуваю, адже їх розпач буває щирим, а їхня біль - справжньою.
Але дуже небезпечно вважати ті пусті розмови проявом якоісь там мудрості чи доброти.
