Про уявні права

Насправді ситуація якась настільки піздєцова і відчуваєшь таке безсилля, що розмови на зазвичай болісну мовну тему вже сприймаєшь як відпочинок та можливість відволіктися вид тих клятих новин. Отже, мова.

Якщо дивитися на різні випадки насилля, дискримінації, зверхнього ставлення тощо, то в думках і поведінці осіб, що дискримінують, можно поміти спільні риси. Одна з них - специфічне уявлення про власні права. Тобто людина або навіть велика група людей впевнені, що вони мають певні права, яких не мають інші люди. Це може усвідомлюватися і навіть теоретично обгрунтовуватися, а може не усвідомлюватися - тобто коли йдеться про принцип, про теорію, людина начебто впевнена, що вона за цілковиту рівність усіх з усіма, але при переході до практичних питань виявляється, що вона вважає - інші винні їй те, що вона не винна їм, і те, що дозволено цій людині, іншим не дозволено - так вона уявляє, не усвідомлюючи, що в цьому є щось про нерівність.

Так той, хто тероризує власну сім*ю, впевнений, що має право вирішувати свої емоційні проблеми за рахунок інших членів сім*ї, а от вони зробити з ним те саме не мають права. Більшість з таких людей зовсім не обгрунтовують це своє уявлення, не вигадують теорій про вищість чоловіків або ще якісь дурниці, але відсутність теорі\ їм аж ніяк не заважає продовжувати бити, ображати та гвалтувати.

Так само величезна кількість сучасних громадян РФ вважають, що їхня країна має право робити що завгодно на території колишнього Радянського Союзу, ігноруючи права та бажання громадян сусідніх країн, ( далі )